Экскурсионные туры

Днепропетровская

«Виставка „Олександр Ковальчук: фотографії з родинного альбому. 20-50 роки.”»

Карта туриста:

м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 64

Олександр Петрович Ковальчук народився 17 червня 1910 року у Катеринославі в робочій родині. Якщо судити за його фільмами та знімками, стає зрозумілим, що професію він обрав за велінням душі і працював напружено та з задоволенням. Головною його професією була робота кінооператора. Досягнення і майстерність роботи неодноразово високо оцінювались. Він став членом Спілки кінематографістів України, лауреатом трьох Сталінських (Державних) премій СРСР (1940, 1944, 1948 рр.), був нагороджений орденом «Знак Пошани». Біографічної інформації про нього небагато — стаття, розміром в абзац, в книзі «Кіномистецтво України в біографіях» ( Капельгородська Н., Глущенко Е., Синько О., К.: АВДІ, 2004), до якої увійшов широкий перелік документальних фільмів, які було створено за його участі. Телеграфні статті в енциклопедіях. Кілька статей в місцевій пресі. Власне фільми. І залишки сімейного архіву, представленого на цій виставці.

Олександр Ковальчук закінчив Одеський кінотехнікум. З 1928 року він вже працює на посаді лаборанта на кінофабриці «Культкино» в Москві. Співпрацює в кіножурналі «Пионерия». У 1928 - 1930 роках він вже оператор на кінофабриках «Белгоскино» (Менськ) та « Азеркино» (Баку). Знімає сюжети і для кіножурналу «Маховик». Згідно з посвідченням з 1931 року він працює кінооператором Дніпропетровського відділу Всеукраїнського фото-кіно Управління. Потім була служба в армії, а по її завершенні в 1934 році робота позаштатним фотокореспондентом Дніпропетровської газети «Зоря» (в газеті в цей час працював фотокореспондентом і його брат Г. Ковальчук). З 23 грудня 1935 року по 30 грудня 1938 року він вже включений в число штатних кореспондентів «Зорі». Одночасно він з 1936 року працює кінооператором у дніпропетровському відділенні Української студії Союзкінохроніки (з 1944 року — Українській студії Головного управління по виробництву хронікально-документальних фільмів). З кінокамерою та фотоапаратом він пройшов і всю війну від 1941 до 1945 року. Після війни працює в Дніпропетровську.

Помер Олександр Петрович Ковальчук 21 січня 1967 року в Дніпропетровську.

За родинними переказами Ковальчуки весь час жили на вулиці Бородинській, але разом з тим в фотоальбомах багато зображень будинку по вулиці Артема, 37 і його найближчих околиць. Перші такі фото датуються 1927 роком. Тож можна зробити висновок, що саме в цьому будинку і проживала родина. Його дружина працювала телетайпісткою в газеті «Зоря». Перший син народився на початку 1930-х років. Після війни народились близнюки — хлопчик та дівчинка.

Альбоми, фото з яких представлено на виставці сьогодні зберігаються в приватній колекції родини Бусигіних. Вони далеко не в повній мірі є роботою самого Олександра Ковальчука. З уривків документів та окремих підписів під фото зрозуміло, що частина фото зроблена Г. Ковальчуком. Авторство багатьох фото (перш за все портретів, подарованих друзями) взагалі неможливо визначити. Багато з них є кадрами з фільмів.

За тематикою мабуть найбільше місце займають родина, друзі та робота. Взагалі розподілити фото за розділами дуже складно, оскільки майже всі вони в рівній мірі репрезентують ту складну добу, в яку жив та працював О. П. Ковальчук.

У нас є надія, що завдяки виставці, родичі О. П. Ковальчука, або люди, які знали його, чи вивчали його творчість, допоможуть поповнити його біографію, відомості про родину. Ми будемо дуже вдячні їм за співробітництво.

Онлайн виставка фотографій з родинного альбому, присвячена 100-річчю з Дня народження Олександра Ковальчука, знаходиться за адресою http://www.isd-ua.org